Приватизована Перемога і присланий Кремлем для управління "ДНР" "билинний богатир". Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Безумовно, головною темою ЗМІ окупованого Донбасу минулого тижня було святкування 9 травня. У повній відповідності до кремлівських методичок у "ДНР" і "ЛНР" намагалися показати, що єдиним спадкоємцем, без сумніву, великої Перемоги над фашизмом є сучасна Росія. Активно нав’язувалася ідея про те, що сумнівний з точки зору встановлення миру в усьому світі лозунг "Можемо повторити!" повною мірою реалізується в ході "СВО". Специфічного колориту святкуванню надавало активне використання триколорів, під якими в роки Другої світової війни в лавах армії Власова на боці фашистів "діди воювали"...

Приватизована Перемога

Сценарій святкових заходів повністю відповідав російським методичкам, хіба що "республіки" цього разу обійшлися без масових ходів і парадів.

Напередодні 9 травня в Донецьку, як повідомили місцеві ЗМІ, відбувся "хореографічний флешмоб, організований "Молодою Гвардією" ДНР". "Більше ста пар закружляли в танці під живий виступ інструментальної групи з Москви, яка грала з борту вантажного автомобіля "Урал". Юнаки були одягнені у військову форму, дівчата — у сукні в стилі 1940-х років", — розповів журналіст "офіційного" сайту "ДНР".

"Серед учасників — представники МНС, Федеральної служби судових приставів і Росгвардії, а також демобілізовані військовослужбовці, які повернулися з передової. Центральною парою стали поранений боєць, який втратив руку і ногу, студент Віктор Москальов та його супутниця", — уточнюється в публікації.

Теоретично ця акція, яка повторюється в травні кожного року, мала символізувати повернення фронтовиків додому. Однак представники ЗМІ, які її висвітлювали, замовчали про те, що із залізничного вокзалу окупованого Донецька (а флешмоб проходив саме на привокзальній площі) з 2014 року нікуди виїхати неможливо. Тим більше через знищений "русской весной" вокзал ніхто не зможе повернутися "з перемогою".

Проведенням "Вальсу Перемоги" маскарад не обмежився. Черговим номером святкової програми став концерт майстрів художньої самодіяльності. Хор жінок у псевдовійськовій формі звично виконував пісні воєнних років. 

Журналісти теж очікувано повідомили, що "разом з артистами жителі підспівували "День Победы", "Катюшу" і "Синий платочек"". От тільки глядачів було дуже мало, що чітко видно на численних фоторепортажах.

Звісно, не обійшлося без "водруження червоного прапора Перемоги". У ролі Єгорова і Кантарії виступив місцевий альпініст, а Рейхстагом було призначено скеледром молодіжного центру. І, нарешті, "прапор створили самі учасники акції, розписавши під трафарет червоне полотнище".

Щоб довести, що "ДНР" займає важливе місце в лавах переможців, уже не молодь, а дорослі чоловіки теж влаштували флешмоб з муляжем "Прапора Перемоги". "На Саур-Могилі… розгорнули гігантську копію Прапора Перемоги, найбільшу у світі. Його розмір — 65 на 35 метрів", — захоплено повідомили журналісти, не уточнивши, хто і як, а головне — навіщо, фіксує подібні рекорди.

Коронним номером усіх подібних акцій є автопробіг. Цього року його вирішили провести у форматі "Безсмертного автополку". Вийшло, як завжди, нарочито і не без казусів. Так, на одній із машин колони зобразили портрет Путіна. Ось такий собі "безсмертний полководець"!

Окрім поки що живого російського диктатора учасники автопробігу згадували і загиблих ветеранів "СВО", які не мають жодного стосунку до подій Другої світової війни. "Жителі республіки принесли на акцію також портрети сучасних героїв, які віддали життя за свободу Донбасу. Серед них представлена фотографія журналіста… Анатолія Жарова, який загинув під час боїв за Маріуполь у 2022 році", — написали місцеві ЗМІ.

Цинізм цієї ситуації полягає в тому, що український журналіст і краєзнавець Анатолій Жаров у лютому 2022 року був мобілізований і відправлений на штурм Маріуполя. Усі його "військові подвиги", про які сьогодні багато говорять пропагандисти "ДНР", зводяться до того, що літній чоловік без бойового досвіду з цілим букетом хронічних захворювань загинув під артилерійським обстрілом в одному з перших боїв. Його тіло понад місяць залишалося неопізнаним.

І, звичайно ж, місцеві ЗМІ не забувають нагадувати, що всі ці заходи мають виховний характер для молоді. Так, обов’язковою частиною будь-якого ура-патріотичного заходу на окупованому Донбасі є привітання "піонерів". Ось і цього разу "святкування розпочалося з урочистого шикування юнармійців".

Ця пропаганда, на жаль, приносить свої плоди. Багато батьків із задоволенням одягають своїх дітей у солдатські гімнастерки, не розуміючи, що тим самим значною мірою визначають подальшу долю своїх синів і дочок.

Покликання варягів

Минулого тижня бойовик Ходаковський, який раніше жорстко критикував кадрову політику Кремля, раптом почав вихваляти присланого з РФ "прем’єра ДНР".

"Є в нас голова уряду на прізвище Чертков — такий роботящий дядько. У нас усе непросто — прославитися майже неможливо, залишається тільки орати. Йому на його посаді це прямо поставлено в обов’язок — і він намагається витягувати", — написав колишній командир донецького спецназу СБУ Олександр Ходаковський у себе в Telegram.

Суть компліментів на адресу кремлівського емісара він виклав досить туманно. Виявляється, неназвані "ділові люди", які "намагаються поповнити свої особисті засіки за рахунок коштів, виділених на підтримання життя на території", потягнулися до "республіканського бюджету".

"Зібрали нараду, Чертков витягнув листок зі списком величезної заборгованості цих хлопців і резонно зауважив: вам запитуваний мільярд — на понюшку тютюну, а нам ці гроші потрібніші", — нібито відмовив їм "прем’єр-міністр".

"Ділові люди", за словами Ходаковського, почали апелювати до того, що щодо них "уряду ДНР" з Москви телефонували. На що креатура цієї ж Москви нібито відповіла: "Покажіть мені тут хоч когось із Москви, хто поставить зараз свій підпис".

"Чертков раптом перетворився на майже билинного богатиря, який зайняв принципову позицію — поважаємо", — ще раз похвалив він відрядженого Кремлем "прем’єра".

Ще місяць тому засилля присланих із РФ чиновників, які всіляко демонструють другорядність місцевих кадрів, викликало у Ходаковського значно більше невдоволення…